індикація


індикація
—————————————————————————————
індика́ція
іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Смотреть что такое "індикація" в других словарях:

  • індикація — ї, ж. 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об єктів. 2) Реєстрація якої небудь інформації на екрані електронно променевої трубки, світловому табло, шкалі прилада і т. ін. 3) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що… …   Український тлумачний словник

  • індикація — индикация indication Indikation 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дає змогу встановити момент закінчення хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • індикаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • індикаційний — а, е. Такий, що пов язаний з індикацією …   Український тлумачний словник

  • індикація геоботанічна — Сукупність якісних методів оцінки середовища за рослинними угрупованнями …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • віндикаційний — а, е. Стос. до віндикації. •• Віндикаці/йний по/зов те саме, що віндика/ція …   Український тлумачний словник

  • біоіндикація — ї, ж. Метод виявлення антропогенних навантажень …   Український тлумачний словник

  • віндикація — ї, ж. У цивільному праві – позов власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння …   Український тлумачний словник

  • контраіндикація — ї, ж. Протипоказання; обставина, що свідчить про неправильність застосованого лікувального методу …   Український тлумачний словник

  • ревіндикація — Ревіндикація: повернення власності, судове процесування [44 2] повторне одержання чогось у власність [47] …   Толковый украинский словарь